В моєму саду айстри білі
Схилили голови в журбі...
В моєму серці гаснуть сили:
Чужою стала я тобі.
В моєму серці гаснуть сили:
Чужою стала я тобі.

Мені сімнадцятий минало
Весною, як сади цвіли,
Я про кохання ще й не знала,
Ми тихо з сестрами жили.
Я про кохання ще й не знала,
Ми тихо з сестрами жили.

Коли я айстри поливала,
То ти поміг мені полить...
З тих пір я мрію про кохання,
З тих пір душа моя болить.
З тих пір я мрію про кохання,
З тих пір душа моя болить.

Як ти проходив мимо двору,
Я задивилась на твій стан,
Стояла довго під вербою,
Поки вечірній спав туман.
Стояла довго під вербою,
Поки вечірній спав туман.

Коли умру я від кохання,
То поховайте серед трав,
А ти, зірвавши айстру білу,
Згадаєш, хто тебе кохав.
А ти, зірвавши айстру білу,
Згадаєш, хто тебе кохав.