Сонечко встає і шумить трава.
Бачу стежку, де проходиш ти, рідна ти.
Вчителько моя, зоре світова, |(2)
Звідки виглядати, де тебе знайти? |

На столі лежать зошити малі,
Дітвора щебече золота, золота.
І летять – летять в небі журавлі, |(2)
Дзвоник ніби кличе в молоді літа. |

Скільки підросло й полетіло нас
На шляхи землі в ясну блакить, у блакить.
А для тебе знов та доріжка в клас, |(2)
Під вікном у школі явір той знов шумить. |

Двох синів твоїх узяли фронти,
Воювали, не лічили ран, тяжких ран.
В партизанську ніч посивіла ти, |(2)
Як в морози сиві непожатий лан. |

Знов щебече юнь і шумить трава,
Пізнаю тебе я при вогні в наші дні.
Вчителько моя, зоре світова, |(2)
На Вкраїні милій, в рідній стороні. |