Ішов козак потайком (2)
До дівчини-серденька вечірком. (2)

"Ой дівчино, відчини, (2)
Своє-моє серденько звесели!" (2)

"Ой не буду відчинять, (2)
Бо ти будеш, серденько, жартувать."(2)

"Ой не буду, не буду, (2)
Пожартую трішечки та й піду." (2)

Жартували до зорі, (2)
Поки стало виднесенько надворі. (2)

"Ой козаче, утікай (2)
Та й на мене славоньки не пускай." (2)

"Ой дівчино, шумить гай, (2)
Кого любиш, серденько, забувай." (2)

"Нехай шумить, ще й гуде, (2)
Кого люблю змалечку, мій буде." (2)