Д А Й К У М А

Йшов гуцул з полонини, а гуцулка з бані
Посідали край дороги, та й роблять снідання
ПР:
Дай, кума, дай кума,
Хіба тобі шкода,
За це тобі восени, виорю города
Виорю, виорю, та й ще заволочу
Дай, кума, дай, кума, коли я захочу

А що то є за снідання, як не можна їсти
Виліз гуцул на гуцулку, та й не можє злізти
ПР.,
Приїзжали трактори, гуцула знімати,
Гуцул криче, гірко плача – не хоче злізати
ПР.,
Йшла баба через ліс, напали собаки,
Розірвали їй спідницю, аж до самої спини
ПР.,
Ой, якби я о то мав, що дівчата мають,
Я б повісив на паркані –
нехай хлопці грають
ПР.